2022-04-06 11:16
Власти Латвии заморозили недвижимости России на €100 миллионовВ настоящее время стоимость недвижимости россиян, замороженной в Латвии из-за санкций, превышает 100 млн евро, ожидается, что она может возрасти.
Проблемні метри: що роблять зі старими хрущовками в Україні
2020-07-21 15:15
Источник: newstv.com.ua
Щороку в Україні стає все більше аварійного житла, яке слід реконструювати або ж взагалі зносити. Різнокольорові й комфортні п'ятиповерхівки замість сірих і обшарпаних вже давно стали реальністю в Європі. На Заході процес такого перетворення називають "ревіталізація", а у нас звикли говорити – "реконструкція".
Навіть більше, в Європі це звичайна практика, а в Україні – лише поодинокі випадки. Деякі експерти кажуть, що причина – в недосконалому законодавстві, умови якого нецікаві забудовникам. Законопроєкти пишуть, переписують – і все ніяк... Випадки, коли реконструкція дійшла логічного завершення, можна перелічити на пальцях.
Тільки в Києві оновлення потребують три тисячі хрущовок і "сталінок". І понад сто вимагають знесення або капітальної реконструкції.
"На цей момент у нас багато таких будинків на Троєщині, Старій Дарниці, Оболоні", – розповідає радник заступника голови Київської міськдержадміністрації Олексій Тихонов.
Реставрації потребують цілі квартали. І починати її треба було ще чверть століття тому, стверджують фахівці.
"З 96-го року, здається, це постійна тема в Києві", – згадує архітектор Олег Гречух.
Але далі слів не просуваються. Причин дійсно багато, але одна з головних – небажання самих мешканців.
"Я житель цього будинку, живу тут уже 42 роки, і який він був, такий і є. Стоїть на найсильнішому фундаменті... Там сховище, укриття. Тут спеціально будинок будувався, він ніколи не розламається", – говорить киянин, який живе в старому будинку.
У Львові теж проблеми. Тут майже 400 будинків, у яких закінчився строк експлуатації, але із цим нічого не роблять. Ремонтують насамперед центральну частину міста – за кошти австрійських інвесторів. У Дніпрі іще в 2012 році мали розпочати реконструкцію за "методом фламінго", тобто поставити опори, які не тиснуть на будівлю, звести два поверхи і виконати внутрішнє перепланування. Але план так і залишився на папері. А два роки тому Чернігів заявляв, що стане лідером у знесенні хрущовок. Однак і там затихло.
І ось нещодавно з'явилася заява міського голови Києва Віталія Кличка. План реконструкції старого фонду в столиці є. Йдеться передовсім про Солом'янку, Нивки, Борщагівку та Дарницю.
"У цьому напрямку ми представляємо програму, де є реновація житла. Тобто ми пропонуємо півтора раза компенсацію того житла, яке вони вже зможуть отримати, нового. Це щодо площі, яка вже була у людей", – сказав Кличко.
З першої хрущовки, побудованої в столиці в 1957 році, ніхто не планує виїжджати. Мешканців не бентежить, що кухні тут в середньому по три квадратні метри, а кімнати – по сім-вісім. Мало того, будівля обросла численними додатковими приміщеннями, тому знесенню не підлягає.
Інша споруда – біля метро "Чернігівська" – спочатку була бараком, який звели військовополонені німці. Це житло будували як тимчасове, але тут досі живуть люди. Мешканці намагаються не спілкуватися зі ЗМІ, але зізнаються, що умови погані: гарячої води тут давно немає, каналізація дуже погана. Понад 10 років тому тутешні бараки вирішили знести, а на їх місці побудувати висотки. З кількома впоралися, а потім все зупинилося.
"Проєкт на знесення будівлі є, але ніхто нічого не знає. Ми насправді дуже хочемо, щоб нас виселили, тому що стіни вже страшні, все обрушується", – розповідає мешканка будинку.
Втім, є історії зі щасливим фіналом. Жителька Києва Наталія Василівна – щаслива власниця житла поруч із метро. У жінки чоловік з інвалідністю, через це вони поки живуть на старому місці.
"Але скоро вже переїдемо, всі речі майже там", – розповідає Наталія.
Їхній старий будинок колись належав одному зі столичних заводів. Інша частина цього будинку – це гуртожиток. Тут загальні душові, один туалет на поверсі й кухня з двома плитами на кілька сімей. І хоча 80% мешканців готові переїхати в інший район міста, справа застопорилася. Всі стали заручниками кількох людей, які нізащо не хочуть залишати старі стіни. І це після того, як приватний забудовник запропонував мешканцям будинку досить привабливі умови.
"Є два варіанти. Перший – виселення в уже готові будинки, квартири з ремонтом, відразу можна віддавати ключі. Другий – дочекатися, коли збудують першу чергу на вул. Макарівській, і тоді обміняти на нове житло від забудовника", – розповідає комерційна директорка приватної компанії-забудовника Ганна Лаєвська.
Приблизно так зробили на іншій столичній вулиці. Поруч зі старим гуртожитком звели новий 19-поверховий будинок, в який відселили всіх охочих. Потім відремонтували і сам гуртожиток. Життя району засяяло новими кольорами.
"Це варто робити, варто переробляти будинки, варто їх оновлювати, варто робити ремонти, варто побудувати поруч великий будинок, переселити в нього мешканців, це гарна ідея", – говорить житель Києва Юрій Панін.
Незважаючи на майже 40-відсоткове подорожчання житла, квартири тут вийшли навіть доступніші, ніж у середньому на ринку. Але на цьому поки доводиться ставити крапку. Більше схожих проєктів ні в Києві, ні в регіонах немає. І все через закон, який чітко вказує: зміни стануть реальними тільки за повної згоди всіх мешканців.
"Якщо людина упреться, ви її не переконаєте, щоб вона або продала житло, або переїхала кудись. І це така законодавчо нездоланна перешкода", – говорить виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
Втім, профільне міністерство вже розробило інший законопроєкт – "Про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду". Згідно з ним згоду на оновлення мають дати не менше 75% власників квартир та іншого нерухомого майна в межах кварталу. Це обіцяє розв'язати ситуацію, однак йдеться тільки про перший крок.
"Коли говорять про реконструкцію будинків, то замовчують про реконструкцію всіх комунікацій, що містяться під землею, тобто каналізацію, електромережі, опалення... Неможливо провести реновацію району без реновації всієї інфраструктури", – зазначає архітектор Олег Гречух.
"Друге: у нас абсолютно невизначений статус земельних ділянок під будинком. Фактично будинки, навіть ОСББ, не повинні їх прибирати, тому що вони їм не належать", – додає Павлюк.
Если Вы заметили ошибку, пожалуйста, выделите некорректный текст и нажмите Ctrl+Enter - так Вы поможете нам улучшить сайт. Спасибо!