У четвер, 6 лютого, більшу частину часу пленарного засідання народні депутати присвятили розгляду скандального "закону про землю"- законопроєкту №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". У першому читанні він був проголосований 13 листопадаі підтриманий 240 голосами. 6 лютого проходило друге читання і голосування за поправки, подані народними депутатами.

А правок, з огляду на широкий громадський резонанс і діаметрально протилежні думки, що існують в суспільстві щодо продажу землі, було подано, скажімо чесно, чимало. До законопроекту, що складається з 65 недовгих абзаців, депутати подали 4018 поправок – виходить, приблизно по 62 на кожен абзац. Або так: 4018 правок було подано до тексту проекту, який налічував 1889 слів, включаючи прийменники. Тобто по 2 з гаком правки на кожне слово.

Втім, профільний парламентський комітет – з питань аграрної та земельної політики, – розглянувши пропозиції депутатів, відкинув переважну більшість ідей. З 4018 поданих поправок в редакції законопроекту до другого читання було враховано всього 9. Решта 4009 або не відповідали поданням аграрного комітету про земельну реформу, або банально повторювали одна одну, але за результатом не були підтримані комітетом.

Як змінився законопроект між першим і другим читанням

До другого читання документ збільшився майже на третину. Якщо раніше в ньому налічувалося 1480 слів, то стало на 400 більше. Але, звичайно, кількість слів – далеко не головне. Отже, які зміни підтримав земельний комітет?

Першу правку можна назвати несуттєвою: вона стосувалася назви. Її запропонували доповнити словом "умов". І тепер закон, якщо він буде підтриманий парламентом, може називатися "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення".

Зате друга врахована правка пропонувала фактично переписати весь розділ, присвячений змінам, які вносяться до Земельного кодексу. Так, зазнала змін одна з найбільш дискусійних статей – про те, які саме юридичні особи можуть набувати права власності на землю сільгосппризначення. Якщо в першій редакції було зазначено тільки те, що ці юрособи повинні бути "створені за законодавством України", то тепер цей пункт звучить так: "юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є тільки громадяни Україна і/або держава і/або територіальні громади".

Крім юросіб окремий абзац присвятили і банкам. У законі пропонується записати, що отримувати с/г ділянки у власність можуть також банки, але "тільки в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави". І впродовж двох років з дня набуття права власності банки повинні продати такі ділянки на земельних торгах.

Нагадаємо, крім юридичних осіб право купувати землю у власність надається громадянам України, територіальним громадам і державі. Відповідні пункти до другого читання не змінилися.

Стали жорсткішими умови для іноземців та осіб без громадянства. У першій редакції значилося, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки сільгосппризначення в порядку спадкування за законом, але зобов'язані здійснити їх відчуження впродовж року з моменту отримання у власність. Тепер цей абзац викладено інакше: іноземцям та особам без громадянства, а також юридичним особам заборонено купувати паї, а також акції або частку в статутному капіталі компаній, які володіють сільськогосподарською землею в Україні. І ця заборона може бути скасована тільки за результатами референдуму.

У той же час референдум не може скасувати заборону для не громадян України на придбання таких ділянок сільськогосподарської землі, які:

• перебувають у державній та комунальній власності
• ділянки, виділені в натурі власникам земельних паїв
• ділянки, розташовані ближче ніж за 50 км від державного кордону України (крім морського).

Також заборонена і не може бути дозволена референдумом купівля української землі представниками держави-агресора або держави-окупанта. Особам, які належать до терористичних організацій. Компаніям, до числа акціонерів або бенефіціарів яких належать іноземні держави, які зареєстровані в офшорах або власників яких неможливо встановити. Особи або компанії, які підпадають під санкції України або Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей.

У початковій редакції законопроекту настільки докладного переліку заборон не було.

До другого читання змінилися також вимоги щодо максимальної кількості земель, які можуть перебувати у власності у однієї особи. У першій версії документа сукупна площа земель не повинна була перевищувати 35% земель однієї громади, або 8% земель області, або 0,5% сільськогосподарських земель України. Оскільки в Україні налічується понад 42 млн гектарів сільськогосподарських земель, обмеження припускали, що одна особа може отримати у власність хоч 200 000 га.

Тепер в законопроекті чітко записано: і фізособа, і юрособа (включаючи всіх його членів і акціонерів) можуть володіти не більше як 10 000 га сільськогосподарської землі. У порушників цієї норми землю конфіскується, а право власності на неї вважається недійсним.

Також в Земельному кодексі пропонується записати засади про те, що до 1 січня 2030 року ціна продажу сільськогосподарських ділянок, виділених як паї, не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. У першому варіанті законопроекту цієї норми також не було.

Дві наступні, які ухвалив земельний комітет, поправки – про вилучення з переліку баз даних, доступних Державному земельному кадастру, інформації з Державного реєстру актів цивільного стану. Стежити за тим, щоб не порушувалися норми концентрації землі в одних руках, земкадастр зможе тільки за Держреєстром майнових прав на нерухоме майно та Єдиним держреєстром юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань.

П'ята поправка, яку схвалив земельний комітет, – це доповнення переліку санкцій (перерахованих в законі "Про санкції") пунктом про заборону набувати у власність земельні ділянки. Решту 4 правки можна назвати технічними.

Чи проголосують народні депутати за перераховані поправки, стане зрозумілим пізніше. Схвалені комітетом пропозиції голосуватимуться в парламенті вже після того, як депутати проголосують (або не проголосують) за "забраковані" комітетом пропозиції. Нагадаємо, парламентаріям доведеться проголосувати по черзі за 4018 поправок. А на це знадобиться не один день.

У четвер, 6 лютого, Верховна Рада розглянула і проголосувала за лише 184 поправки. З цієї кількості тільки одна поправка, яку земельний комітет не підтримав, набрала достатню кількість голосів "за". Ця поправка, що стосувалася земельного сервітуту: власникам або орендарям буде обов'язковим забезпечувати доступ інших землевласників або землекористувачів до ділянок, розташованих, скажімо, посередині поля.